 |
Рагулі Власідзе
| Регіон становлення: | м. Хашурі, республіка Грузія |
| Регіон проживання: | м. Київ |
| Вік: | 53 |
| Сімейний стан: | одружений, має доньку та сина |
| Основна сфера діяльності: | — |
| Додаткова сфера діяльності: | Письменницька діяльність |
| Основна освіта: | У 1978 році закінчив Грузинский національний університет театру і кіно ім. Шота Руставелі, за фахом актор драми |
| Додаткова освіта: | З 1986 по 1989 проходив стажування як режисер у Вахтанга Мікеладзе в «Мосфільмі» |
| Досягнення: | У 2006 році опубліковано власну книгу «Провенційне пекло», у яку увійшли три п’єси: «Провенційне пекло», «Мертва тиша» та Райський пейзаж» (видавництво «Лілея-НВ», м. Івано-Франківськ, 2006 р.) |
| Вчинки: | Під його керівництвом Хашурський районний будинок культури за шість років (1984-1990 рр.)став кращим будинком культури у Радянському Союзі (прочитати про це можна у все радянському журналі «Клуб», №8 1990 року, статя «Революційна перебудова у сфері культури»). У 1994 р – був одним із засновників президентського фонду Грузії. За власні кошти посточав для грузинського народу у великих розмірах продукти харчування (цукор, мука, гречка, яйця, м’ясо тощо). (прочитати про це можна у грузинській газеті «Республіка» №8 (85), 1992 року; грузинскькій газеті «Республіка Грузія» №185, 2001 року, № 82, 2002 року) Фінансував видавництво книг грузинських молодих поетів, а також надавав допомогу багатодітним сім’ям (1986-1988 рр.) |
| Діяльність: | З 2009 р. по теперішний час – Засновник Благодійної організації «Благодійний фонд «Творча Україна XXI сторіччя»; 3 2001 р. по теперішний час – Засновник творчо-комерційного підприємства «Дивовид» м. Київ; 1992 – 1994 рр. – Співзасновник президентського фонду Грузії «Фонд Відродження та Демократії»; 1990 – 1994 рр. – Віце президент творчо-комерційної асоціації «Західна Україна» м. Тернопіль; 1992 – 1994 рр. – Президент творчо-комерційної асоціації «Закарпаття» у м. Берегово; 1990 – 1992 рр. – Засновник компанії «Галичина» м. Львів; 1984 – 1990 рр. – Директор Хашурського районного будинку культури; 1980 – 1982 рр. – Актор Тбіліського державного театру сатири та комедії; 1978 - 1980 рр. – проходив службу у лавах Радянської армії, офіцер запасу. |
| Визнання: | У 2009 році українська діаспора у Великобританії мою книгу «Провенційне пекло» розмістила у Британській Національній Бібліотеці |
Кандидата рекомендують
Кокидко Марія Федорівна, директор магазину Будматеріалів
Грігол Катамадзе, Посол Грузії в Україні
Гранко Ярослав Євгенійович, заступник Голови Національної спілки теотральних діячів України
Із есе
Моя ціль – сприяти відродженню Українського театру та його поверненню на світову театральну арену, на якій успішно домінував театр «Березіль», під керівництвом геніального режисера сучасності Леся Курбаса.
Ця тема для мене є хвилюючою тим, що театральне мистецтво в Україні, яке на початку минулого сторіччя, мало великий вплив на світову театральну культуру, та через велику кількість суб’єктивних причин, – сьогодні закинуте і забуте.
Багато років спостерігаючи за мистецьким характером українського народу, який є глибоко духовним, природно-артистичним, що носить силу внутрішньої та зовнішньої красоти, визвало велике бажання в моєму серці. Бажання визволити українську театральну сферу від летального сну та його сильну, внутрішню енергію повернути на світову творчу арену.
Таке нав’язливе відношення до даної проблеми – є переживанням професіонала, який шукає шляхи реанімації тієї творчої сфери, без якої тяжко уявити іншу живу творчу арену, яка здатна на глибоке осмислення духовної сили народу, на хвилі стрімких розвиваючих реформ, які підвладні світовим законам інтелектуальних цінностей.
І якщо найближчі десять років українська театральна сфера не перетвориться у творчу «водойму» національної культури, що має стати провокуючим фактором відродження сучасної літератури, драматургії, режисури тощо, то відродження українського кінематографа, про яке державні мужі згадують, як про аксесуари для небіжчика, залишиться тільки на словах, і стане чорною бездонною прірвою фінансових ресурсів.
Публікації
Футбольний гамак і килим для Євро-2012, 9 грудня 2009
Гамак для Евро-2012 , 9 грудня 2008
Рагули Власидзе пишет книгу о С. Бандере, 30 січня 2007
Голосів — 12
